Лісовою піснею дзвінкою,
краплі падають на ниву.
В безднах місячних покою,
Слухаю я пісню журавлину.
Без спокуси, без земного раю,
все життя промчить мов думи світла мить.
Та живу і пісню ту не забуваю.
що лунає в серці моїм, все бринить.
Під цей клич я день розпочинаю,
з дисонансом ніч пітьму жбурляє прям до ніг.
Кожним подихом своїм журавликів гукаю,
щоб злетілись та співали пісню-оберіг.
Та не треба справи полишати,
будьте там де з вами колись біг.
Та коли в гнізді ви, завжди буду знати,
де мій дім - лунає пісня-оберіг.
Пiсня-оберiг
© Copyright: Ваня Брикулець, 2015
Свидетельство о публикации №115102208834
Свидетельство о публикации №115102208834
Рецензии