Сьогодні я прокинусь не для тебе.
Пройдуся знову по звичним містам;
Я розумію - не знайду тут себе,
Але й тебе давно немає там.
Сьогодні перестану я чекати,
Цей потяг, що приходить раз на рік.
І, мабуть, не захочу навіть знати,
Як ти проводишь цілий вік.
Сьогодні я вперше не наберу твій номер,
Не подивлюсь на фото в сотий раз.
Не напишу банальну смс в розмові,
Бо знаю точно: сказка не про нас...
Не для тебе
© Copyright: Кузьменко Татьяна, 2015
Свидетельство о публикации №115102207863
Свидетельство о публикации №115102207863
Рецензии