Ос! нне...

Містом блукає Осінь...
Сипле багряним листом.
Літню небесну просинь
Сірим фарбує світлом.

Скрізь - дивовижна тиша...
Птахства давно не чути.
Вітер гілля колише...
Осінь... Теплу - не бути.

Спокій лишився в Літі...
Ждати - завжди тривога...
Інієм вкриті квіти...
Закономірно в Світі -
Дати Зимі дорогу.

         А.Я.


Рецензии