Океан Ельзи Вiдпусти - жiноча iнтерпретацiя
Відпусти. Як хвороба, кохання:
В кожнім закутку кволого тіла.
Розірвати б зв’язок без вагання,
Та самій це зробити несила.
Божевільна, бо з думки про тебе,
Як з молитви, свій день починаю.
І твоє ім’я (справжня халепа!),
Промовляючи, в сон поринаю.
Відпусти невеселу, немилу.
Я ж, мов келих порожній на святі.
Відпусти, щоб в ту ж мить зрозуміла.
Що свобода без тебе – прокляття...
© Copyright:
Елена Макарчук, 2015
Свидетельство о публикации №115102107975
Рецензии
Відпустив... в той же час хтось поблизу
По самісінькі вінця наповнив
Келих той... А колись ми з тобою...
Що ж казати тепер - час стрілою.
:)
Приємностей буття!
З Різдвом Христовим!
З посмішкою,
Геннадій
Панченко 25.12.2015 01:57
Заявить о нарушении
Як я люблю римовані рецензії! :) Дякую! І за привітання теж. Зайве нагадування про те, що триває Різдвяний піст і день потрібно починати все-таки з молитви а не чийогось імені :) І Вас з придешніми святами! Заходьте в гості (особливо на мої україномовні вірші ) - завжди рада бачити серед читачів! І ще щось хочу сказати... Трохи не "дігнала" (як каже молодь): в Вашій рецензії по вінця наповнився келих у того, хто відпустив чи в тієї, що прагнула свободи? Я все-таки схиляюсь до другого варіанту ;) Правильно: куди ж було наповняти, якщо місце в серці зайняте? Ось відпустили її і вона змогла знайти нове кохання. Хоча інколи і місце наче вільне і не виходить ніким зайняти.
http://www.stihi.ru/2014/08/31/7442
Елена Макарчук 25.12.2015 17:57
Заявить о нарушении
Пані Олено, прочитав, подивився, похитав головою, пригадуючи свої "розборки",
немає нічого нового під Місяцем. Стосовно "келиха" - я натякав на те, що його (а точніше її) "наповнив" інший, той, що зайняв місце ЛГ, до якого зверталась ліргероїня. Сподиваюсь тепер зрозумієте мене.
А що до "Жені-Тетяни тощо", то відчуваю, що там живе щось особисте, тому вважаю, що торкатися цієї теми можуть тількі ті, що у " тємє".
Ще на зорі стіхіри одна стіхірянка попереджала мене, що стіхіра - це великий акваріум і поводитись у ньому слід з обережністю, пам'ятаючи, що за вами можуть спостерігати, а потім - кров "пити". Бачу, що Ви підранок стіхірний, тому жалію Вас и підтримую одним - час лікує!
На майбутнє - бережіть свої плавники!
З посмішкою,
Геннадій
Панченко 28.12.2015 20:29
Заявить о нарушении
щодо келиха - погоджуюсь. Є пісня: "Любов отсанньою ніколи не буває". Може моя ЛГ ще кого зустріне ;) Щодо Жені... Ми дійсно особисто спілкувалися (віртуально - через ВК і електронку). Дружили непогано. Але недовго)) Ще Майдан так-сяк. А з початку окупації Криму відносини зіпсувалися. Далі Ви читали. Ну підранок - це занадто сказано. Дружба - не любов. Друг-чоловік - це приємно, добре (щиро вірю в таку дружбу бо зараз маю двох чудових друзів), але як я люблю говорити: це як десерт. Без нього цілком можна обійтися. От коли сім"я розпадається - це дійсно трагедія. У Жєні з Тетяною теж дружба)) Хоча б тому, що у них велика різниця у віці: Жєня лише на місяць за мене молодший, а Тетяна - вдова афганця. Років так на... його старша. Але розборки були вкрай неприємні - згодна. Всіх інших путіноїдів просто видаляю в ЧС. Ці двоє - зачепили серце. Трохи. Симпатичні вони мені. Були
Елена Макарчук 28.12.2015 20:48
Заявить о нарушении
Я теж із "Женэю" стикався в серпні-вересні 2014... гіркий присмак залишився від всіх тих, накинулись на мене тоді... залишився тільки слід на сторінці (модераторами видалений вірш і все, що під ним було), я його зміг поновити лише ось зараз... можете глянути:
http://stihi.ru/2015/12/23/620
на той час цей вірш викликав роздратування у багатьох, хоча, на мій погляд в ньому лише моє бачення на події...
Впевнений, що все буду добре!
:)
Панченко 28.12.2015 21:04
Заявить о нарушении
та я цей вірш бачила як тільки він з"явився. І рецензію писала. В цей раз не писала щоб не привертати увагу "господ" модераторів. Женя полемізувати уміє - це не віднімеш )) Одне лише радує: сидить він давно-давно вже в Дівєєво - біля Н.Новогорода, в жіночому монастирі і лише похваляється йти на Донбас)) Хай язиком ляпає - аби не стріляв. Я навіть памфлет почала складати в тему, але не хо. З ...овном заводитися - лише сама забруднюся
Елена Макарчук 28.12.2015 21:09
Заявить о нарушении
Тепер і я пригадав, Олено...:) Дійсно, була рецензія...
Рік пролетів, наче день... Багато що змінилось у світі, та тільки не ми з Вами... А "ті" всі... як там у класіка: "Тож нехай собі як знаю, божеволіють, канають - нам своє робить!":)
Впевнений, що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!
З посмішкою,
Геннадій
Панченко 28.12.2015 21:19
Заявить о нарушении
Отож, в мене діти на рік старшими стали. А "оте" як сиділо в жіночому (!) монастирі так і сидить)) "Оте" - тому що чоловік не може зватися чоловіком, якщо ображає жінку. Тим більше маму двох дітей. Мурло - по-нашому кажучи))
http://www.stihi.ru/2015/10/26/10136 - справжні чоловіки і жінки все-таки є! Впевнена!
Елена Макарчук 28.12.2015 21:24
Заявить о нарушении
"Тож будемо пам’ятати, І бачити сонці в росі!" - І це, на мій погляд, правильний шлях у майбутнє!:)
На добраніч, Олено!:)
Панченко 28.12.2015 21:56
Заявить о нарушении