Струму дощ
Ці крила різнобарвні,
сум оцей
В очах осінніх квітки весняної.
Струмує дощ...
Твій шепіт...
Подих - щем
Спиває фіолетові напої,
Що айстра розливає за дощем
У ці прозорі, матові,
скляні
Дзвіночки...
Сум не щез,
Та очі потеплішали сумні.
І дзенькнув смуток, і розквітнув зір,
І хвилею притягнутий до хмар,
Де батько суму - колір - ніс до зір
У серці полудневому оман
Жарин, шо їх невтішний Лір
Ніс на осоння -
ніжності вівтар!
Свидетельство о публикации №115102105683