Струму дощ

                Х  Х  Х


Ці крила різнобарвні,
                сум оцей
В очах осінніх квітки весняної.
Струмує дощ...
               Твій шепіт...
                Подих - щем
Спиває фіолетові напої,


Що айстра розливає за дощем
У ці прозорі, матові,
                скляні
Дзвіночки...
                Сум не щез,
Та очі потеплішали сумні.


І дзенькнув смуток, і розквітнув зір,
І хвилею притягнутий до хмар,
Де батько суму - колір - ніс до зір
У серці полудневому оман

Жарин, шо їх невтішний Лір
Ніс на осоння -
                ніжності вівтар!


Рецензии