Не осуджуй мамо, що я на війні,
Я не боюсь померти за країну.
Де народився я, і де минали дні,
Я завжди буду твоїм сином
Я молодий, і кров моя гаряча,
У грудях буде битись до кінця.
І та скотина із кремля свиняча,
Не буде над землею мого отця.
Я сильний духом, і брати мої
Зі мною разом ворога вбивають
Хай знають, що на моїй землі,
Останки їхні невідомі поховають.
Я не боюся ваших ураганів,
Смерчів і градів уже не боюся.
Сховаюся у бліндажі-кургані
Я тихо Богу за братів молюся
Вставайте бряття всі що є,
І разом нам нічого не завадить
Поки у нас ще Україна є
Пора уже катів усіх спровадить
Нехай летять вони у різні боки,
Дивись які мордяки відростили.
Аж по землі звисають їхні щоки
Щоб ми ще всі так гарно жили
Останнє заберуть і просять ще,
Пора їм приземлитись на коліна
Пробачення просити у народа
Тоді заквітне наша Україна
Не осужуй мамо, що я на в йн...
© Copyright: Александр Сорока, 2015
Свидетельство о публикации №115102102039
Свидетельство о публикации №115102102039
Рецензии
Де ти, воїне? Бачу, вже рік тут не з*являвся...Чи зазираєш сюди? Дай боже, щоб з тобою все було гаразд, щоб живий був і здоровий. Якщо прочитаєш ці рядки, дай про себе знати. Я буду чекати...
З повагою,
Валерій
Сазонов В.П. 28.09.2016 11:32 • Заявить о нарушении
З повагою,
Валерій
Сазонов В.П. 28.09.2016 11:32 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.