Нема б льше Укра ни..

Немає більше України..
Стара,згвалтована й німа..
Спинилась..впала на коліна
Святиня наша й помира

Не знає що робити далі.
А люди кляті покидають
Її скривавлену в сльозах.
І сиву в грудях давить страх.
І гине,гине все довколо..
І бьють,сміються і карають..
І мліє у пожарі поле
А небо перевелось в прах..

Спалили неньку Україну..
Святу ікону..Мати!Край!
І палять,палять святий гай
Позором й гвалтом без зупину.
Мій рідний..тихий..світлий рай.

О,горе..Люди зупиніться.
Верніться люди по хатах..
Дурні,убийте в собі страх
У краю ріднім загубиться.

Не загубіте Україну
Бо згубите своє життя
І пізним буде каяття,
Коли повернетесь в руїну..

Гвалтують,бьють святую мати,
Невільні демони прокляті.
А вона тихо,тихо плаче
Боїться щось одповісти.
І заперечити..сказати..
Німою стала вона наче..

Немає більше України..
Немає більше вже й Дніпра...
Бо всі знайшли вже на чужині.
Встократно кращого добра..