Невинна пародія
"Невинність березень під снігом приховав..."
Неначе й слів інакших – не було.
Та я про те й не думала глибинно.
Навіщо знову морщити чоло?
Весь світ до ніг спускається невинно.
Не винуватий був ні день, ні ніч.
І очі ті були не винуваті.
І певне, чула я невинний сміх,
Що вух моїх торкався, як крізь вату.
Якщо вже шквал, то двох у тім вина!
А ти мене торкався так невинно…
Була у тім для мене дивина:
Примара ти, а чи живий мужчина?
А сніг невинно у саду кружляв
(Ну, сніг у тім не можу винуватить
Що на світанку ти невинно взяв,
Та приховав свою невинну вартість)
Ти приховав. Укотре здивував.
Узяв своє, тай втік навіки з хати.
Мою невинність березень сховав
Під снігом. Та й було б чого ховати?
25.07.2015
Невинная пародия. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2015
Свидетельство о публикации №115101900985
Свидетельство о публикации №115101900985
Рецензии