І знову чую, журавлі
курликають у темнім небі,
осінні звуки попливли…
а я, немов підранок лебідь,
стою з поламаним крилом,
подвір’я тихе не покину
і можу тільки загалом
послухать мову журавлину.
А так охота дременуть
за тим ключем в далекий вирій,
але такого навіть сну
не бачив і в телеефірі…
Журливий клич в небесній млі
сховала ніч у чорній брамі.
Курли, курличуть журавлі.
Мов серця часточку забрали.
I знову чую...
© Copyright: Юрий Ош, 2015
Свидетельство о публикации №115101907822
Свидетельство о публикации №115101907822
Рецензии
