Мені вже смішно, як дивлюсь
на цю нікчемну шарпанину
навколо себе, та ще й плюс
десь земляки даремно гинуть.
Воно-то смішно аж до сліз,
якщо на все дивитись збоку
і не втовкмачувати ніс
у нісенітницю глибоку.
Дивлюсь, дивлюсь… і раптом чхнув,
немов нанюхався цибулі,
чи задарма хтось дав міцну,
таку важку, велику дулю.
Мовляв, ось на, та не дивись –
яке твоє собаче діло?..
Отак із дулею кудись
життя нестримно пролетіло.
ДУЛЯ
© Copyright: Юрий Ош, 2015
Свидетельство о публикации №115101907787
Свидетельство о публикации №115101907787
Рецензии
