до розмов...

…з невимовного сну долі стежка веде
до розмов, про буття й небуття…
крізь незатишні дні нездоланних пожеж
спішимо описати життя
від кінця до початку, а не навмання… 

проти вітру шукають рятунку не всі,
у прозорих, як скло небесах
рветься мрія незвично у світ – не спинить…
горло здушене болем, в сльозах
залишається річки обличчя мовчать…


Рецензии
Нехай утішені всі, хто плачуть.

Лена Сапфир   19.10.2015 13:16     Заявить о нарушении