до розмов...
до розмов, про буття й небуття…
крізь незатишні дні нездоланних пожеж
спішимо описати життя
від кінця до початку, а не навмання…
проти вітру шукають рятунку не всі,
у прозорих, як скло небесах
рветься мрія незвично у світ – не спинить…
горло здушене болем, в сльозах
залишається річки обличчя мовчать…
Свидетельство о публикации №115101901265