Немає що сказати – помовчи!
Не белькочи сон сивої кобили,
а маєш вісті добрі – то кричи
на світ увесь, щоб аж забракло сили!
Коли немає музики в душі –
не дзенькоти, немов на балалайці.
Якщо із серця хлинули вірші –
даруй їх людям, ніби ті окрайці!.
Окрайці хліба, тільки-но з печі.
Вони ще теплі, запашні, духмяні…
Та коли цвіллю тхне – то замовчи,
не псуй багном ти душі полум;яні!
Коли немає в серці красоти –
навряд чи справа дійде до шедевру.
Набридала сірість, досить пустоти,
псувати непотрібно людям нерви!
А солов;ї затьохкають в душі,
лунатиме мелодія чарі;вна –
хапай перо й пиши, пиши, пиши!.
Отак ти будеш першим серед рівних.
18.10.2015
Мiй манiфест
© Copyright: Олександр Мачула, 2015
Свидетельство о публикации №115101807788
Свидетельство о публикации №115101807788
Рецензии
Хорошо получилось, только в конце просится "доки" (до тех пор пока), мне слышится звонче.., или послышалось? )
С уважением,
Шило Мыло 02.12.2015 00:21 • Заявить о нарушении
С уважением,
Шило Мыло 02.12.2015 00:21 • Заявить о нарушении
Та це вже, кому як Муза нашепоче... Хоча і "поки", і "доки" мають абсолютно однакове смислове значення та переклад російською. Що ж стосується звучання, то це вже справа смаку (тут з Вами спорити не стану). Можливо й просилось..., але вже пізно - опубліковано...
Щиро дякую!
З повагою,
Олександр Мачула 02.12.2015 01:11 Заявить о нарушении
Щиро дякую!
З повагою,
Олександр Мачула 02.12.2015 01:11 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.