Темнi

Як дзвоники задзвонять
Останніх похоронять
Дє мати свого сина
Дивися Україна
Наїлася і сита
Зі спільного корита
На фоні дефіцита
Народная єліта
Ці смерті наче хвилі
У монолітній расі
Тому не підіймали
Питання не на часі
Спитаємо у криги
Чи полумя зі стріхи
Молімося і спімо
Обабіч цеї віхи
А ви б і не почули
Вітрами що подули
Ховаючи у скрині
Тіла неначе свині
Дівчинами ви були
Чи козаками з чубом
Залишився лиш тулуб
З одним єдиним зубом
Їси чи колупаєш
І сам уже не знєш
Потрапивши за грати
Там лікті покусаєш
Підем до неба ситі
Помиті та одіті
Лиш діти ваші може
Залишаться на світі

За стінами до стелі
Я тішуся віршами
Пророками без шани
Міркуючи про рами
Про вікна овертона
Про самооборону
На стороні народу
Примірявши корону
Мамаем на дивані
Загонами керую
Кепковані приколи
Які собі римую
Кого вести до страти
За гратами тримати
Омріяні події
Які не пригадати
Топитися й горіти
Приємніше ніж мстити
Я пригадаеш хто ти
То легше відпустити
І дотлівати тихо
Коли наволо лихо
Я супровід дофільму
Що носит назву психо
Тому прокльони щирі
На дурнів у єфірі
На псевдо патріотів
У їх наївній вірі
Колінами на гречку
Та солі на порізи
А не круїзи суки
Та міжнародні візи

Як солодко та ніжно
Звучить напевно мова
Всім хто не розуміє
Як пінна кока кола
Як іноземна страва
Отруєна глистами
Канавами брудними
Пливе вона містами
Останніми роками
Бо вже немає часу
І роздуми гарніром
Не личитимуть мясу
А хто її чекає
Чи хто її почує
Міркую я даремно
Бо це лише дратує
Лише мішае спати
Та безкінечно грати
Під вибухи гармати
Не боїмось втрачати
І слово не на часі
І думка не на лобі
Слова лише гімняні
Тримаємо у собі
В утробі до зачаття
Плекаємо поняття
І першими почуєм
Як родяться прокляття
Такі як наші справи
Поміж дурної слави
Самі себе обнімем
Посівши свої лави