Присвячую коханій дружині.
Дитинство моє,
За яким жалкую,
Доля сліз не льє,
Згадує не всує..
Пролетіло наче мить,
Хоч здавалось довгим…
Як за ним душа болить,
За святим, та добрим….
Тоді в класики я грав,
З дітьми на подвір і,
Добре пам’ятаю став,
Та розбори мирні…
Бігали, та бавились,
Ганяли з м’ячем,
В схованки, й в Чапаєва,
Грали під дощем…
Кликали віконечка,
Голосами мам…
Ніжно гріло сонечко,
Й посміхалось нам…
Промайнуло щастя мить,
Слідом за роками,
Добре, хоч небес блакить,
Ще шаліє з нами…
Автор Геннадій Сівак.
18 жовтня 2015 року.
Дитинство моe...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2015
Свидетельство о публикации №115101802960
Свидетельство о публикации №115101802960
Рецензии
Пам'ятайте, та не жалкуйте, що минуло - те минуло.
Дивіться з надією вперед і довіряйтеся Богові!
З щирістю,
Людмила Дзвонок 21.10.2015 23:28 • Заявить о нарушении
Дивіться з надією вперед і довіряйтеся Богові!
З щирістю,
Людмила Дзвонок 21.10.2015 23:28 • Заявить о нарушении
Людмила!
Ніза чим не жалкую, лише пам'ятаю...
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 22.10.2015 07:55 Заявить о нарушении
Ніза чим не жалкую, лише пам'ятаю...
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 22.10.2015 07:55 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.