Мій янгол, я тобі подарую це місто.
З його хмарочосами та безкінечим шумом доріг.
Із щастям людей, які сміялися дзвінко та чисто
Й тяжким плачем тих, хто близьких своїх не зберіг.
Я тобі подарую мелодію жалю,
На честь тих, хто летів з висоти.
Подарую пісні, що наскрізь пройняті печаллю,
Де йдеться про згорівші назавжди мости.
Я тобі подарую щирий сміх маленьких дітей,
Та емоції мати, коли вона їх цілує.
Подарую сотні людських геніальних ідей,
Вигаданих, коли муза над ними чаклує.
Я тобі подарую листи шалено закоханих,
Що здатні віддати життя за свою любов.
Подарую безмежну надію некоханих,
Що мріють серця відчути ніжний та теплий зов.
Мій янгол, я тобі подарую весь світ,
Віддам навіть своє життя.
Хочеш, папороті знайду дивоцвіт?
Тільки благаю: збережи мого коханого серцебиття.
Мiй янгол
© Copyright: Анастасия Штерн, 2015
Свидетельство о публикации №115101810513
Свидетельство о публикации №115101810513
Рецензии