недолюблена переспівана
у тумани окутана снів
Божа вістонько несподівана
я тебе не чекати не смів
як же сталося ми не зналися
ані полоху ані страху
ти подією відкривалася
мов проталини мак на снігу
а не слухати не розрухати
горя й радості світла й біди
розродилася втрати духом ти
і несила думкам відійти
як посватали кривду з датами
під гарматами нили поля
там прощалися зі солдатами
їхній біль і вітала земля
хижим холодом серце сколоте
мертвим слава а пам’ять живим
шита вістонька віри золотом
опустили церкви корогви
недолюблена переспівана
у тумани окутана снів
Божа вістонько несподівана
я тебе не прокляти зумів
16 Жовтня, 2015
Божа вiстонька
© Copyright: Юрий Лазирко, 2015
Свидетельство о публикации №115101700308
Свидетельство о публикации №115101700308
Рецензии
Як це розумно!!! Та...боляче...
Чудовий вірш!!!
Елена Каминская7 20.10.2015 13:57 • Заявить о нарушении
Чудовий вірш!!!
Елена Каминская7 20.10.2015 13:57 • Заявить о нарушении