Небокрай оксамитної осені
Огорнув плечі юних крилом,
Посріблив павутиннями просині,
Сіє дзвоном за нашим вікном.
Старий сад вітер знов заколисує,
Засипає багрянцем-порошею,
Вабить зір золотавими квітами,
В зачарований світ нас запрошує.
Зачарованість хвилею, хвилею
Струменіє жоржинами й айстрами,
Терпким подихом смутку осіннього
І червленими стиглими барвами.
З-під осіннього листя мелодія
Випливає півзвуком, півшепотом,
Таємнича, осіння рапсодія
Серце повнить і щемом, і трепетом.
Оксамитова осiнь
© Copyright: Светлана Лысенко 3, 2015
Свидетельство о публикации №115101609556
Свидетельство о публикации №115101609556
Рецензии