В д чого любов така депресивна
репресивна до мене,
жахлива й тяжка..
Незрозуміла і агресивна,
Темна й таємна,
Важка..
Мені так подобається любити
і жити для тебе..
для тебе і все
У очі твої.У карі дивити
забути...забути усе.
Приходь у вісні,
Пиши і дзвони,
Заради всевишнього
лиш не кидай..
Коли неважливо..
хоч дай на весні
мені ти любов свою
ніжно віддай..
Тебе все немає..
немає й немає..
Хвилини -- години,
Години -- роки.
Як сильно...
як сильно тебе я кохаю..
сильніще від дужого ходу ріки.
Вернись,не іди,будь завжди зі мною..
Чекай...адже трошки залишилось днів.
і знову щасливим я буду з тобою
і знову любові я чутиму спів.
Я вмію любити...
повірь я умію
Для тебе готовий любити завжди..
Від тої любові я зовсім дурію..
Дурію від всього...причина є -- ти!
Від чого ж кохання таке депресивне..
Від чого ж воно таке сумно-важке..
Незрозуміле і агресивне,
Темне й таємне,
тяжке..
Свидетельство о публикации №115101500592