Сьогодні хтось наостанок не вимовив таке необхідне «лю…»
і завтра все буде здаватись йому невдалими днями.
Не треба такої відстані, немов ти барка цьому кораблю,
немов на своєму шляху ти спілкала лише незабиті ями.
Треба стати дорослою, стати ще трішки мудрою,
щоб зуміти такою бути ще дуже довго, майже навік.
Щоб одного разу прокинутись і зрадіти, бо під ковдрою
в тебе бачить вже другий сон найкращий з усіх чоловік.
лю..
© Copyright: Сова Чурикова, 2015
Свидетельство о публикации №115101406147
Свидетельство о публикации №115101406147
Рецензии