Далечiнь
Зрахувати на обрії башти.
І чотири пташка вкарбувати
в сітківку.
Небо глибшає, хмари, як кишки,
промовляють,
неначе Сивіллі.
Не вмирати сьогодні еллІнці…
Замовляння чинити – теж ні...
Голуби обліпили
(передпліччя й долоні),
як віти.
У віконця чатує синиця.
І зміїною шиєю
Лебідь
окрутив
за обидві ноги.
Розбиває кайдани з камінням,
і знімає із диби для відьом,
і кладе мої душу і тіло
на жертовний, як святочний, стіл.
Свидетельство о публикации №115101403759