Чернетка за чернеткою - мов крила
окреслених пером нічних птахів.
Яким щасливим був, коли любила...
Як легко я писав, коли любив...
Звертаюсь до чернеток знову, знову —
бо радість повторити захотів.
Неначе пригадав забуту мову,
колись відому, — зі щасливих слів.
Повернення в минуле — світ чернеток.
Неначе озирнусь — і ти стоїш...
Ніч — всесвіт втаємничених абеток,
з яких любов і пам'ять творять вірш...
Свидетельство о публикации №115101410594