Щодня...
Все це ми розумієм - таке наше життя.
Та все одно чомусь нам дуже важко на душі,
Лиш спомини яскравого минулого в тиші...
Серце ніяк не може зрозуміти, як й чому
І дуже швидко без прощання люди йдуть в пітьму -
Всі ті, кого так щиро поважали ми й кохали,
І з ким усмішки ніжності й підтримку мали.
Та й до кінця воно ніяк не зрозуміє,
Чому вже не здійсняться заповітні мрії,-
Чому не буде вороття всім тим надіям,
Які раніше обіцялись тими, хто вже далеко...
.....там,.... на обрії...
02-09-2015/R/
Свидетельство о публикации №115101300069