I я мину
Зійде над вечір і займе свій п'єдистал.
І моя темрява вечірня ніжнобарвна,
Розтане у розпусті мокрих трав.
І зійде сонце, і осушить воду
З мого злиденного лиця
І це мине, й наступить тиша,
Наступить день, коли таким не буду я.
Моя жадоба згорбиться від муки
Моя печаль злетить розвівши крил
І моя ненависть опустить руки
Мине мій біль, і заздрість поховає пил.
І я - ясний й примарний серед люду
Невидимий думкам і злим словам.
Сховаюся у часі бруду
І я мину, і, хто зна чи бажаю цього вам.
Свидетельство о публикации №115101200885