Коли світанок розпускає свої крила,
І на галявині густим килимом стелиться трава,
Чекайте,любі,чекайте дива,
Вилилась з витоків річка Нева,
Хай же мости розведуть в Петербурзі,
І у Москві вже защебечуть пташки,
Зоб не трапилось,завжди будь в дусі,
Памёятай,не завжди солодкі вершки,
І поки з тобою моя віра,
І зранку будить сонячне проміння,
Хай душа твоя має білі крила,
А серце теплої любові сплетіння.
21.09.15
Свiтанок
© Copyright: Олькина Дарья, 2015
Свидетельство о публикации №115101208790
Свидетельство о публикации №115101208790
Рецензии