Йдеш
я тільки річ.
Сльози ллю гарячі,
коли настане ніч.
Чи потрібна жертва,
щоб не почути «Ні!»?
Чи кохання мертве
відродиться з брехні?..
Бо брехня мій порив,
коли я говорив
про стосунки без мети.
Зараз від самоти
собі місця знайти
я не можу, бо схоже, що
я залишусь, а ти –
Йдеш!
Я знати мав – так буде авжеж.
Йдеш!
Ти краще вбий, бо не обіймеш!
Гіршої немає страти,
ніж, коли ти не кохатимеш..
Йдеш!
Я знати мав – так буде авжеж.
Довів себе до сказу –
згадав час,
де були ми разом.
Вже немає «Нас»…
Як бути дали згоду
разом без зобов’язань
і я втратив нагоду
в почуттях зізнань.
Бо брехня мій порив,
коли я говорив
про стосунки без мети.
Зараз від самоти
собі місця знайти
я не можу, бо схоже, що
я залишусь, а ти –
Йдеш!
Я знати мав – так буде авжеж.
Йдеш!
Ти краще вбий, бо не обіймеш!
Гіршої немає страти,
ніж, коли ти не кохатимеш..
Йдеш!
Я знати мав – так буде авжеж.
Йдеш! Йдеш, йдеш, йдеш, йдеш...
Йдеш!
Я знати мав – так буде авжеж.
Йдеш!
Ти краще вбий, бо не обіймеш!
Гіршої немає страти,
ніж, коли ти не кохатимеш..
Йдеш!
Я знати мав – так буде авжеж.
Свидетельство о публикации №115101108984