якщо людей спробувати ототожнювати з речами,
я - гривня, якої не вистачає на проїзд,
тоді ти - старе зламане радіо. бо дуже любиш мовчати.
наш тандем - щось унікальне і наприроднє,
просто шедевр, або просто - хіт.
кожного разу, коли ми сходимось,
на небі плачуть ангели,
ба! - плаче навіть сам бог.
бо це естетично приємно,
це дуже цікаво.
і світ вибухає від ніжності,
коли
ми
вдвох.
я кінчаю, коли чую твій сонний голос,
або готую тобі вечерю,
я заздрю вітру,
бо він гладить твої коси -
про це я ладна написати цілу книгу,
нехай ніхто і не повірить змісту,
він буде дуже глибоким.
невичерпним:
від тебе зриває дах.
до дідька обіцянки навічно любити і сантименти.
нехай все буде просто і прозаїчно.
секрет: найбільший мій страх -
то є більше тебе не побачити. не приїхати.
старе зламане радiо
© Copyright: Кира Кирпа, 2015
Свидетельство о публикации №115101105152
Свидетельство о публикации №115101105152
Рецензии