Мереживом літ вкрилось ніжне обличчя твоє;
В куточках очей усміхаються «гусячі лапки»…
Ти – щастя безмежне, ти – море безкрайнє моє;
Жага почуттів, мій роман до останньої крапки…
Джерельний потік, у який я з любов’ю ввійшов,
Рапсодія звуків, що нею я марив щоночі…
Який я щасливий, що в грішному світі знайшов
Цнотливі вуста і небесно замріяні очі…
Осіннім теплом ти торкаєшся мого чола;
Вуста – вогняні, а в очах – зачарована просинь…
Під ранок покриє росу світанкова імла,
Ми в ніжних обіймах зустрінемо сонячну осінь…
Мереживом літ вкрилось личко тендітне твоє;
В куточках очей засоромились «гусячі лапки»…
Ти – щастя безмежне, ти – море бурхливе моє,
Мій шквал почуттів, мій роман до останньої крапки…
Мереживом л т вкрилось н жне обличчя тво
© Copyright: Юрий Цюрих, 2015
Свидетельство о публикации №115101102749
Свидетельство о публикации №115101102749
Рецензии