Про кохання
велике кохання
то ж по ньому все життя
у мене зітхання.
Я ніколи не кохав
(так мені здається)
Тільки но я полюблю
як усе минеться.
Скільки їх...було дівчат?
гарних і вродливих
і великих і малих
і дуже примхливих.
Справа в тому,що любив
не кохав душею
лиш ходив і цілував
жартував над нею.
От походиш місяць,два
буває з пів року
раптом глянув,а вона
несе лиш мороку.
І я думаю собі
що це не кохання
звичайнісінька любов
близості.жадання.
А кохання...це пізнання
щастя і тривоги
з ним життя треба пройти
до кінця дороги.
Щоб сердечко у грудях
ніжно тріпотіло
щоб коли ЇЇ побачиш
від радості мліло.
Свидетельство о публикации №115101102146