Ой як гарно колись було
жаль,що все те загуло
тоді було нам по пятьнадцять
може декому,шістьнадцять.
В дворі кожнім сіновали
і на нім ми часто спали
хто,що знав,розповідали
дівчат тихенько цілували.
А яке пахуче сіно...
то було велике діло
ляжеш спати на природі
лежиш в духмяній насолоді.
Зірки в небі порахуєш
страшну казочку почуєш
дівчину поряд полоскочиш
одержиш ляпас,хоч не хочеш.
І так до часу,до двох ночі
начнуть злипатись наші очі
одне до одного тулились
в солодкім сні,всі опинились.
Ой як гарно...
© Copyright: Иван Малеев 2, 2015
Свидетельство о публикации №115101101786
Свидетельство о публикации №115101101786
Рецензии