Годинник вибиває ритм життя,
За стрілкою не кожен з нас встигає...
По колу йде вперед і вороття
Для неї в інший напрям не буває.
Ми поглядом благаємо:спинись!
Не поспішай,мій часу невблаганний,
А чуємо байдуже "тук-тук-тук"...
Де кожна мить-це Цербер нездоланний.
І кожному свій час піти з життя,
І невідомо хто,коли та скільки...
Лише на трішки запізніле каяття
Нас наздогонить після смерті тільки.
Годинник вибива останній час,
А хочеться ще трішечки пожити:
Щоб виправити біль і помилки
Чи щоб у Бога Раю заслужити.
Байдуже.Кожен час останній-докір
Настигнути його зуміє смерть лише.
Раніше думати потрібно про спасіння,
А не тоді,як залишаєш все...
Плин часу
© Copyright: Лилия Терентьева, 2015
Свидетельство о публикации №115100909818
Свидетельство о публикации №115100909818
Рецензии