Я розповім тобі казку
таку,що немов весна,
твої плечі зігріває зранку.
Вона цілує,без дотику,вуста
чи знав ти,що то моя весна?
Якщо сумно,обійме своїм крилом
А ти згадаєш : "лиш вона,
була моїм вітряком,мої човном"
І стане так тепло восени,
тепліше чем влітку за вікном,
я розповім тобі казку.
вона залишить у серці любов,
і про мене згадку...
Я розповім тобі усе!
усе що боліло,і більше не болить.
Бо віднині цілую рідну щічку,
і мені посміхається нашої донечки личко.
кохання до тебе
© Copyright: Оленька Вилянская, 2015
Свидетельство о публикации №115100903972
Свидетельство о публикации №115100903972
Рецензии