Не поспішай, зажди мене,
Ми разом підемо в дорогу,
Її ніхто не омине,
Коли підЕмо знано Богу..
Ми любимо свій рідний край,
Живімо ж доки є ще розум,
Ти, мила, в розпач не впадай,
Щоб не гриміли нервів грози.
Радіймо ж кожному вже дню,
Що зустрічаємо щоранку,
Йому я двері відчиню
Із самого серпанку.
Який красивий наший світ,
Зелені шати виднокраю,
Блакитне небо, птиць політ,
За щастя жити тут вважаю.
09.10.15.
Не поспiшай
© Copyright: Георгий Грищенко, 2015
Свидетельство о публикации №115100903190
Свидетельство о публикации №115100903190
Рецензии