Маски зірвані, вірити нікому,
розбиваються птахи об лід.
Ми спішили до нового, світлого,
обірвався блаженний політ.
Хто при владі – всі куплені-продані,
наші сотні лягають в ряд.
Не лелеки у небі, а ворони...
Душі світлії не горять.
Назавжди ми з тобою вільнії.
Ми з тобою вітри молоді.
Нас шакали чатують голоднії.
Значить бути великій біді.
Ми повстанемо всі вже мільйонами.
Неосяжний один загін.
Ми підемо вперед батальйонами.
Помста вже не мине ворогів.
Маски зірвані, суки брехливії.
Гради, міни, за боєм бій.
Тільки ми вже з тобою не агнеці,
хижаки в цьому вирі подій.
Маски зірвано, віримо, знаємо,
що не марно брати полягли.
І щоденно ми Бога благаємо:
дай нам сил й вбережи від хули.
08.10.2015, м. Миколаїв
Это мой авторский перевод стихотворения Анастасии Дмитрук "Маски сорваны, верить некому"
Маски зiрванi, вiрити нiкому
© Copyright: Олександр Мачула, 2015
Свидетельство о публикации №115100910749
Свидетельство о публикации №115100910749
Рецензии