Чекай мене, не знаючи де я є...
Я буду знати: хтось мене чекає.
Спогад про тебе в пам'яті засяє,
Відразу ж відлетить думка легка.
Чекай! Мов хвиля, що до скелі
Все тягнеться та гине у кінці,
Так я в жахливій цій моделі
Тягнусь. Не бачать лиш сліпці
Це відчуття тривожне. Жити сліпо,
Не бачить серцем звикли вже давно.
Цінуй мене, як руки, що за хлібом
Тремтіли в тому страшному "кіно".
Прилинь до мене, квітко моя ніжна,
Коли кажу тобі сухе "прощай".
Хтось скаже: "Все це дуже смішно".
Не слухай ти! Лише прошу - чекай!
Чекай
© Copyright: Рина Градская, 2015
Свидетельство о публикации №115100810217
Свидетельство о публикации №115100810217
Рецензии