Я буду с ноябрём... Из Людмилы Юферовой

ЛЮДМИЛА  ЮФЕРОВА
Я з листопадом буду розмовляти...
(http://www.stihi.ru/2013/11/06/9872)

----------------------------------


Вже листопад чоло холодне витер,
Порвав із листя золотий вінок...
Мене ведуть на берег теплий вітер
Й тривожний рій збентежених думок.

У темну воду річкового глянцю
Забіг по пояс впертий верболіз...
І краплями гарячого багрянцю
Сповзає день по гілочках беріз...

А дзбанок-місяць чаю знову повен –
Аж ллється світло на Чумацький шлях.
Кленовий лист, як одинокий човен,
Дріма собі в струнких очеретах.

Я цю красу запам’ятати хочу,
Як мудру пісню, чисту, чарівну.
Не буду плакать на узбіччі ночі,
Що сонце впало у безодню сну,

Що душу стисли непоправні втрати,
Що так болять розпечені хрести...
Я з листопадом буду розмовляти
І дзбанок-місяць у руках нести...


*******************************************


Уже холодный лоб ноябрь вытер,
Порвал венок из листьев золотых...
Меня ведут на берег теплый ветер
И рой тревожный дум моих дневных .

Глубины тёмные речного глянца,
Куда ивняк по пояс цепко врос...
И каплями горячего багрянца
Сползает день по веточкам берез...

А лунный жбан уж до краёв наполнен,
И льётся яркий свет на Млечный шлях.
Листок кленовый одиноким чёлном
Задумался иль дремлет в камышах.

Я эту красоту хочу запомнить...
Волшебной песней пусть звучит во мне.
Не плачу на исходе ночи , склоне,
Что солнце тонет в непробудном сне,

Что душу сжали горькие утраты,
Что раскалённые болят кресты...
Я буду с ноябрём идти, как с братом,
И лунный жбан в руках своих нести...