Все те, що було, поросло бур"яном,
в житті уже немає протиріч.
Але чому усе навкруг омана?
Та зараз зовсім не у тому річ.
Не в тому річ, що нас уже немає
й птахи летять за обрій вдалині,
не в тому річ, що туга серце крає...
Та що теперь лишилося мені?
Хіба на краще якось сподіватись,
а чи боготворити той політ?
А може вірним буде сповідатись
тобі із побажанням довгих літ.
Десь вдалині летить срібляста зграя
неспинних говірливих журавлів.
Їм так привільно в видноколі неба...
А чи сьогодні ма
оже так і треба,
що в зустрічі уже нема потреби.
Але до цього, мабуть я призвів.
274. Все те, що було, поросло буряном...
© Copyright: Игорь Ярин, 2015
Свидетельство о публикации №115100609291
Свидетельство о публикации №115100609291
Рецензии
Именно бурьяном, а не трояндами та виноградом ( по М Рильському). И от этого только грусть, никакой радости. С "оптимизмом" Городницкого: " ...не пухом будет мне земля, а камнем ляжет мне на грудь"
Тулинов Александр 23.06.2016 11:37 • Заявить о нарушении
Тулинов Александр 23.06.2016 11:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.