ЦАРАПУНЯ ЇЇ ЗВАЛИ
ТЕ БІЛЬЧЯ,МИ ВРЯТУВАЛИ
ДОЩЬ ЗДОРОВИЙ ,ДУЖЕ БУВ
ВІТЕР,ДУЖЕ СИЛЬНО,ДУВ
ПІД КУЩЕМ ПІОНИ,
БІЛОЧКА,ПИЩАЛА
ЗМЕРЗЛО,МОКРЕ БІЛЬЧЕНЯ
МАМУ СВОЮ,ВИГЛЯДАЛО
ВИГЛЯДАЛО,СВОЮ МАМУ
І ДО РУК ЛЮДЕЙ,ПОПАЛО
ТАК І СТАЛО,ЖИТИ В НАС
РАДУВАЛО,ЗВЕСЕЛЯЛО
ТАК КРУТИЛОСЯ,СТРИБАЛО
ГРУ,ВСЕ ВМІЛО,ЗАЧИНАЛО
ХВОСТИК,ГРУДКА БІЛА ТА
ЗІРОНЬКИ В ЇЇ ОЧАХ
ЗНОВУ В МЕНЕ ПОСТАЮТЬ
СПОМИНИ,ПЕРЕД ОЧАМИ
ЦАРАПУНЯ,ЦАРАПУНЯ
ВІДКЛИКАЄТЬСЯ ВОНА
ТАКА КУМЕДНА,ЗАВОДНА
НЕМОВ ПРИНЕСЕНА,ТИ ВІТРОМ
ТИ ПОДИХ,СВІЖОГО ПОВІТРЯ
ТИ РАДІСТЬ, ВСЕГО МОГО ДНЯ!
Царапуня
© Copyright: Лилия Гончар, 2015
Свидетельство о публикации №115100500391
Свидетельство о публикации №115100500391
Рецензии