Володимир Сосюра. Люблю весну

Люблю весну, да кто ж ее не любит,
Когда вся жизнь цветет как пышный сад,
Слова любви так нежно шепчут губы,
Цветы нам шлют весенний аромат.

Люблю весну,когда струятся реки,
Словно от счастья плачет соловей,
Заглядывает солнце нам под веки
В той тишине задумчивых аллей...

Люблю,когда луна блуждает в травах,
Дом освещает лучиком своим
И пьет тепло ночей в дубравах,
А по лугам плывет туманный дым...

Весна одела в зелень все в округе
И стайки птиц уж нежатся в тепле.
Люблю весну,да кто ж ее не любит
На этой радостной родной земле!

Перевод с украинского

Володимир Сосюра

Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей...

Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п'є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим...

Весна вдягла у зелень віти в дуба,
уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
на цій чудесній, радісній землі!

1950