Я тобi подарую книжку...
Назбираю у книжку віршів, які вподобаєш.
Ти замріяла книжку, я хочу, щоб мрія справдилась, —
ти для мене обличчя поезії уособлюєш.
Це від мене вже не залежить, що вірші пишуться.
Не писати не можу — вони вимагають, сердяться.
Накопичаться рими — мені записати залишиться.
Всі прості і звичайні рядочки: що ти — моє серденько.
Що для тебе написано, — в книжку маленьку, тонесеньку.
Може, декілька слів порятують над прірвою відчаю.
Написати для тебе хоч слово — це щастя піднесення.
Я не книжку дарую — я просто в коханні освідчуюсь...
Свидетельство о публикации №115100409212