Буває час, коли немає слів,
Шукаєш їх, але усе даремно…
Буває час, що замовкає спів
І на душі стає від смутку темно.
Чому буває так? Усе мовчить…
І небо і земля вуста закрили.
А на моїх очах сльоза бринить,
І з кожним днем стає все менше сили.
Я птахів запитала про слова,
До квітів я за піснею звернулась…
Та відповіді все ж ніхто не мав,
І біль моя до мене повернулась.
Не там шукала я, не там була,
Боролася зі слабкістю земною.
Багато зрозуміти не могла,
Страждаючи невимовно душою.
І знову сльози, сльози, як той дощ,
Що восени дороги розмиває.
Немає ні ознак, ні огорож,
Себе я зовсім на шляхах втрачаю.
Схиляю я коліна… І душа
Шукати Бога починає знову…
І ось уже пісні згори спішать,
Та в серці місце є живому слову!..
Буваэ час...
© Copyright: Валентина Коц, 2015
Свидетельство о публикации №115100408384
Свидетельство о публикации №115100408384
Рецензии
Благодарю Вас за отзыв и благословение!
Взаимно благословений Вам, мира и радости от Господа!
С сердечным теплом Валентина Коц.
Валентина Коц 05.10.2015 21:58 Заявить о нарушении
Взаимно благословений Вам, мира и радости от Господа!
С сердечным теплом Валентина Коц.
Валентина Коц 05.10.2015 21:58 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.