Гра

У селі по хаті
Бігає дівчИна
В сірому халаті,
Бо є в цім причина

Десь газета зникла
З грою на мільйони,
Грати вона звикла
У ці перегони.
               
Хоч не вигравала
У житті ні разу,
Та все грала й грала
В гру цю аж до сказу.

Вже питає маму
Чи газету брала?
Мати – що ту саму,
Де ти завше грала?

Ні не брала, доню,
Хоч це лиш забава,
Грати не бороню,
Бо не маю права.

Ти ж уже велика
Й хочеш збагатіти,
Гра ж ця, доню, дика
Вірять їй лиш діти.

Бачила як тато
Йшов до туалету
Швидко і завзято,
Може взяв й газету.

Не жалкуй за нею,
Краще працювати
Разом із ріднею,
А ніж в гру цю грати.
04.10.15.






               


Рецензии