Научи мене рідної мови,
Щоби міг я співати пісні
Зі словами її калиновими,
Розуміти, що бринять солов'ї.
Научи мене рідного сл`ова,
Щоби міг я говорити слов`а,
Заповіт Тарасів, поріг рідного дому,
Щоб замість мене кричала душа.
І простим тихим словом
Підіймати гори щоб міг.
Научи мене рідної мови,
Хай вона буде мені оберіг!
Я знаю багато язиків,
Проте вони не замінять мені
Української мови - владики
Серця, душі і моєї землі.
Я не прошу тебе, благаю
Врятуй моє серце і душу мою -
Научи мене, заклинаю
Мовою, як мечем, володіти в бою.
Я знаю, прошу я багато,
Тільки терпіння я в тебе прошу.
Научи полюбити і букви, і знаки -
Кожну твою думку ними запишу.
Ще помолись за мене трохи,
Щоб я науку твою не забув,
Щоб чужі дівчата і боги
Не убили в чужому краю.
Лиш вона мені перша і нова,
Лиш вона, що бринить між гаїв -
Научи мене рідної мови,
Научи мене, лиш не мовчи!
Научи мене рiдноi мови...
© Copyright: Валерий Псёл, 2015
Свидетельство о публикации №115100308288
Свидетельство о публикации №115100308288
Рецензии
