Мабуть хтось прагне...
Хоча б думки і наші сни,
Серед зірок на мить чекати,
Щоб не були рядки сумні...
Бо знову Осінь на порозі
І листя падає до ніг,
Я зупинити дні не в змозі,
Волосся наче білий сніг.
А Місяць знов утік за хмари,
Як морок стала темна ніч.
Чумацький шлях зібрав сто-жари,
Бо лише там ми віч-на-віч...
П.В.М. 3.10.2015г.
Свидетельство о публикации №115100303042