Останнi вересневi ночi... Елена Каминская7. Перево

 В последний час сентябрьской ночи
 Дождём стучишься ты в мой сон...
 Сказать о чем-то важном хочешь
 И тронуть ласково ладонь...
 Прорваться сквозь стекло и стены,
 Присесть вблизи, ну хоть на край...
 С небес стальных, благословенных,
 Звени сильней, не уставай!

 Проснусь с мечтой - тебя услышать...
 И будем вместе мы, вдвоём,
 Кружить по мокрым, сонным крышам
 Под частым, ласковым дождём...
 Стою одна...в рубашке, босой,
 Ищу твой взгляд, схожу с ума...
 Но нет тебя...и плачет осень,
 Танцуя тропками сама.

-------

http://www.stihi.ru/2015/09/28/3072

 Останні вересневі ночі
 Дощем ти стукаєш у сон…
 Сказати щось важливе хочеш,
 Торкнутись лагідно долонь…
 Продертись крізь склянії мури,
 Присісти поруч хоч на край…
 Із неба, із хмарин похмурих
 Дзвени  ще дужче, не вгавай!

 Прокинусь, щоб тебе почути…
 Безсонні будемо удвох
 Кружляти в дощових покуттях,
 Топтати краплі, що з горох…
 В сорочці біля  скла і боса
 Шукаю очі, та... дарма…
 Тебе немає… Плаче осінь,
 Вальсує  стежками сама…
 (27.09.15)