Letter to back
У забутих очах перевтома душі.
Ти мене пам'ятатимеш, зрештою, всюди,
де захочеш побачити мої вірші.
Вересневе тепло, що приходить останнім,
подарує невдахам шляхи до зірок,
на яких я побачу прикмети кохання,
абсолютно безсилий зробити хоч крок.
У осінніх дощах, і лютневому сонці,
швидкоплинне життя намалює мене
на твоїй обережній, дитячій долоньці,
натякнувши, що справжня любов - не мине.
І підхоплений вітром незнаного сходу,
я блукаю по вуличкам своїх вагань,
поринаючи в цю одинокую вроду,
мов у море пустих, але теплих бажань...
Свидетельство о публикации №115100204204