Ясні зорі, закохані, в небі тремтять мерехтливо.
Білолиці, всміхаються променям ніжним.
З висоти поглядають на сонячне диво...
Діамантові гори виблискують сніжні...
А туманність зіниці примружила ...Світло
Крізь бездонні космічні простори вирує.
А блідого тоненького Місяця ікла
Загострились... Опівночі здобич чатує.
На орбіті бажань ірреальних кружляють
В помаранчовім смутку супутники грізні.
На шляхах до Плутона себе забувають
Міріади зірок і комети залізні...
Iрреальне
© Copyright: Наталия Высочинская, 2015
Свидетельство о публикации №115100201574
Свидетельство о публикации №115100201574
Рецензии