Complete Nocturnes
рояльної музики
наче справжнісінький дощ
йдемо по вулиці "душ сантуш"
два святі португальці
ми – дощ
ми падаємо краплинами у землю
ми проросли корінням у землі
здійнялися ми стеблами
ліанами
ті амо, лінгва франка, нам байдуже
чи есперанто чи інглес
ми розуміємо не по очам,
а по струні
натягнутій хордово-вертебральній
сяйливо чакрові сплетіння веселково
між нами літерами
Че, О, Же, Зе, Бе, Ес і Еф
забули ми що ми уже не діти
у вічності ми діти все одно
ми у безсмерті до нестями
шукаємо йдемо
назустріч довго нескінченно
незрівнянно
ніколи нам не розійтися
те зілля чарівне…
йдемо дорогою душ сантуш
а дощ іде...
шукай мене за колом виднокраю
шукай мене за зорепадом снів
я завжди буду золотим
дощем
і зливою
і одночасно і вона і він
тому що у оселі безіменній
де ти і я - прозорі два крила
Психеї-Німфаліди
ми - філіди
її ми_я_ми пісня
що тримає землю
Свидетельство о публикации №115100100343