Як задовбала нас війна…
Від неї не втекти,
Холера ясна, всім вона,
Не досягне мети…
Бо час сьогодні не простий,
Вже двадцять перший вік,
Ми молимо, Господь прости,
Але немає зовсім лік…
В нас від зненависті хвороб,
Що ризикуємо життям,
Не народився виконроб,
Що приведе усіх до тям…
Ось і іде знов гра з вогнем,
Що не витримує Земля,
Не відаємо куди ми йдем,
У чому винне немовля?
О, Україна, рідний край,
Народе мудрий і святий,
Ось, рушники і коровай,
Колись накриємо ми стіл…
Коли закінчиться війна,
Та буде тиша навкруги,
Зникне ворожості стіна,
Бо людоньки не вороги…
Автор Геннадій Сівак.
20 листопада 2015 року.
Ми молимо, Господь прости...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2015
Свидетельство о публикации №115100101655
Свидетельство о публикации №115100101655
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.