…розкидані вітром в печалі осінній
мовчанням лоскочуть пожовклі листи…
замріяні душі шукають надії,
аби мимо щастя свого не пройти!..
боїшся втопитись?.. без мрії прожить
не хочеш, не зможеш... в німій самоті
в майбутніх обіймах минулим як жить?
щоб сльози змахнуть поцілунком твоїм
у даль неосяжну летіти, мов пісня,
на тінь наступаючи вітром сліпим
ніколи б скорботи не знати й радіти!..
з тобою...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115100101264
Свидетельство о публикации №115100101264
Рецензии