То були ми
Двотижневий запій продовжується мимоволі
У школі
Таких проблем не було
Усе, що траплялось
Вирішувалось якось само
І ми цьому були раді
А зараз сидимо у саді
І п'ємо за наші трабли
За те, що вже у третє на одні
й ті самі граблі
І греблі,
Які тут, у горлі
Вже не витримують напору води
Ми потонем раніше, чим захлинемся
Дайте ще води
Ми нап'ємся
Щоб точно піти на дно
Бо одне і те саме кіно
Тут, на землі вже осточертіло
Наша кров закипіла,
Хоч і була холодна
І зараз бризне на білі полотна
Зими.
Якщо сніг буде красним, знайте:
То були ми.
Свидетельство о публикации №115093010306